Формування здорового способу життя на уроках основ здоров'я

У Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття визначено, що пріоритетним завданням освіти є виховання в учнів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших. Саме на реалізацію цього завдання спрямований навчальний предмет «Основи здоров’я», метою якого є формування в учнів позитивної мотивації до здорового способу життя, дбайливого ставлення до здоров’я, формування здоров’язберігаючих навичок.

         За своїм призначенням, змістом, методами навчальний предмет «Основи здоров’я» суттєво відрізняється від інших дисциплін. Його особливості визначаються:

• необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів;

• навчально-виховним впливом на формування у дітей позитивних цінностей, знань, умінь і навичок, які зменшать ризик виникнення поведінкових проблем і підвищать особистісний потенціал учнів для їхнього гармонійного розвитку та життєвого успіху;

• послідовним впливом на шкільну політику і створенням сприятливого середовища для посилення мотивації та ефективності навчання.

         Міністерство освіти і науки України впроваджує сучасну концепцію ефективної мотивації до здорового способу життя і безпечної життєдіяльності учнів на засадах розвитку життєвих та спеціальних навичок. Цю концепцію рекомендують ВООЗ, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Дитячий Фонд Об’єднаних націй (ЮНІСЕФ).

         Головне завдання «Основ здоров’я» - вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку в них життєвих навичок щодо збереження здоров’я, безпеки і гармонійного розвитку.

         Навчальна програма предмета «Основи здоров’я» та ефективна педагогічна технологія сприяють формуванню здоров’язберігаючої компетентності особистості, відповідального ставлення до свого життя, надають можливість розвивати життєві навички.

         Результатом навчання має стати отримання учнями життєвих навичок і соціально-психологічних компетентностей, а також їх прагнення вести здоровий спосіб життя.

         За визначенням ВООЗ, життєві навички – це здатність до адаптивної та позитивної поведінки, яка надає людині змогу ефективно вирішувати проблеми та долати повсякденні труднощі. Вони допомагають людям приймати рішення, критично та творчо мислити, ефективно будувати соціальні контакти та здорові стосунки, співчувати, продуктивно організовувати своє життя, вести здоровий спосіб життя.

         Освіта у галузі здоров’я на основі навичок має поєднувати:

• набуття необхідних знань та умінь;

• вироблення певного ставлення;

• формування конкретних навичок позитивної поведінки, прагнення до збереження та зміцнення здоров'я.

         Інформаційно-просвітницький підхід, що домінував протягом багатьох років, виявився неефективним у вирішенні завдань формування мотивації до здорового способу життя, профілактики тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків, поширення ВІЛ-інфекції та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Сьогодні визначальним на уроці стає не надання готових знань, перетворення пояснень вчителя на колективну, групову, самостійну роботу учнів уже на етапі засвоєння і сприйняття нового матеріалу. Такий підхід сприяє оволодінню системою знань і вмінь,необхідних для здорового та безпечного життя, застосування їх на практиці. Під час проведення уроку слід створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як в індивідуальній роботі, так і в роботі всього класу, стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці, заохочувати їх до самостійної роботи без побоювання помилитися,відповісти неправильно.

         Забезпечення умов для розвитку творчих і розумових здібностей є важливим в організації і проведенні кожного уроку. Для цього слід пропонувати учням, які передбачають стосування різних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, конкретизація, абстрагування тощо), розвивають увагу, пам'ять та творчість. Під час уроку необхідно створювати ситуації, в яких кожний учень, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявлятиме ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи, а під час оцінювання обов’язково треба аналізувати відповіді, підкреслюючи самостійність, оригінальність, бажання шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

         Будь-які навички набуваються в діяльності через прийняття конкретних рішень, відпрацювання різних моделей поведінки. Тому я частіше відходжу від традиційних уроків і намагаюсь залучати школярів до активної участі у процесі здобуття знань.

         Особливого значення набуває формування мотиваційної сфери учня: його прагнення бути  здоровим, приймати доцільне рішення щодо протидії та профілактиці інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІДу. Учень на уроці повинен бути налаштованим на ефективний процес пізнання, мати особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Отже, необхідно використовувати такі методи, які сприяють розвитку пізнавальних мотивів учня.

         На уроках використовую інтерактивні методи навчання: робота в групах, дискусії, аналіз життєвих ситуацій, рольові ігри, дебати, «мозковий штурм» тощо. Порівняно з традиційними методами навчання, головною перевагою інтерактивного навчання є постійна, активна взаємодія всіх учасників навчального процесу, що найефективніше сприяє формуванню соціально-психологічних компетентностей у школярів. Цьому найбільш сприяють уроки, які проводяться у формі тренінгу.

         Тренінг – це форма проблемного навчання, що орієнтована на відпрацювання й закріплення ефективних моделей поведінки, максимально активну участь учнів, взаємообмін досвідом та використання ефективної групової взаємодії. Суттєвою перевагою тренінгової роботи є те, що вона дає можливість вивчити та розглянути різні складні життєві ситуації, здобувши певний життєвих ситуацій. Таким чином, інтерактивні технології розвивають мислення, вчать активно діяти, виховують самостійність, навчають застосовувати отримані знання на практиці.

         На уроках основ здоров’я повинен панувати особливий психологічно-доброзичливий  мікроклімат. Він має бути таким, щоб учні з радістю і зацікавленістю працювали, накопичували нові знання, розширювали світогляд, набували корисних навичок. На уроках-тренінгах учні навчаються і засвоюють набагато більше, адже доброзичлива атмосфера сприяє творчій діяльності учнів, знижує «здоров’я тривалість» навчального процесу.

         Ефективність навчання основ здоров’я залежить від багатьох факторів, головним із яких є якісна підготовка вчителів. Для досягнення максимальної ефективності, вчителю необхідно:

• Ознайомитися з сучасною концепцією здоров’я, безпеки і розвитку, принципами навчання на засадах засвоєння життєвих навичок.

• Оволодіти сучасними педагогічними методиками, передусім, інтерактивними і тренінговими формами групової роботи.

• Використовувати якісні навчально-методичні матеріали і достовірну додаткову інформацію.

• Забезпечувати підтримку батьків, колег, громадськості.

• Бути відданим справі навчанн дітей, розуміти і визнавати актуальні потреби, інтереси і вікові можливості учнів.

Під час проведення уроку слід дотримуюсь рекомендацій, які надає І. Василашко:

• Використовуйте різноманітні форми й методи роботи, створюйте атмосферу зацікавленості кожного учня як в індивідуальній роботі, так і в роботі всього класу.

• Стимулюйте учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці, заохочуйте їх до самостійної роботи без побоювання помилитися, відповісти неправильно.

• Пропонуйте учням завдання, які передбачають виконання різних розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, конкретизація, категоризація, абстрагування тощо, розвивають увагу, пам'ять та творчість.

• Створюйте ситуації, в яких кожен учень, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявлятиме ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи.

• Обговорюйте з учнями наприкінці уроку не лише те, про що ми дізналися (що опанували), а й те, що сподобалось (не сподобалось), які будуть пропозиції, що треба зробити інакше.

• Під час опитування (виставляння оцінок) аналізуйте відповіді, підкреслюйте самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

• Оголошуючи домашнє завдання. Повідомляйте не тільки зміст та обсяг, а й давайте докладні рекомендації щодо раціонального його виконання.